При виникненні прострочки перше, що турбує позичальників – це наслідки несплати кредиту та відповідальність за подібні дії. Відсутність коштів не лише на погашення позики, а й навіть для пролонгування, створює передумови замислитись: «А що буде далі?» «Телефонний терор» колекторів, регулярні СМС та e-mail повідомлення із залякуваннями наслідками неповернення боргу в певний момент часу перестають спричиняти дискомфорт. Людина звикає до всього, а тим більше коли погрози працівників МФО не знаходять свого підтвердження в їх реальних діях. Інша справа – ризик того, що можуть «посадити», тобто притягнути до кримінальної відповідальності.

Розібратися з відповідальністю за несплату кредиту, яка передбачена умовами договору та діючим законодавством України, спробуємо в рамках даної статті.

Покарання за несплату кредиту.

Не можете внести платіж своєчасно – здавалося б нічого страшного в такій ситуації немає. Розрахуватися можна пізніше, повернувши кошти в сумах, що передбачені графіком платежів. Насправді не все так просто: за прострочення виконання зобов’язань передбачена відповідальність.  З приводу того, що буде, якщо не платити (не повернути) кредит читайте в нашій статті.

Яка ж саме відповідальність очікує позичальника за несплату кредиту?

1. Проценти на прострочену заборгованість. При цьому в окремих МФО процентна ставка, що нараховується після дати закінчення договору, в кілька разів перевищує стандартні проценти. Прикладом може бути сервіс кредитування Є Гроші, який в супереч обмежень, що встановлює Закон України «Про споживче кредитування», нараховує «шалені» проценти.
2. Штрафні санкції, що передбачені умовами кредитного договору. Нагадуємо, що в період карантину нарахування штрафів та пені законодавчо заборонено.
3. Неможливість отримати кредит протягом наступних кількох років через зіпсовану кредитну історію. Про те, як покращити кредитну історію читайте в нашій статті.
4. Списання коштів з карток, які зазначались при оформленні позики. Кредитні установи мають технічну можливість самостійно списувати суми простроченої заборгованості з банківського пластику позичальника, чим і успішно користуються.
5. Блокування банківських рахунків та списання до 50% від офіційних щомісячних доходів в рахунок погашення кредиту на підставі виконавчого провадження по рішенню суду, або ж після вчинення нотаріального напису.
6. Внесення позичальника до загальноукраїнського єдиного реєстру боржників.
7. Заборона виїзду за кордон – виключно за рішенням суду.

Зрозуміло, що при наявності прострочки 30-60 днів фінансові установи не будуть звертатися до суду, чи нотаріуса за виконавчим написом. На даному етапі роботи з боржником найбільш дієвим інструментом впливу на позичальника є телефонні дзвінки родичам, друзям, колегам по роботі та навіть сусідам. Основна ціль «телефонного терору» – осоромити людину, таким чином змусивши останнього позбутися дискомфорту через закриття кредиту.

При простроченні понад 2-а міс., кредитор приймає рішення щодо подальших дій з договором. Можливі варіанти:

1. Продаж кредиту факторинговій компанії.
2. У разі присвоєння статусу «перспективного» договору – продовження роботи з ним працівників фінансової установи
3. Вчинення юридичних дій по стягненню боргу в судовому, або ж позасудовому порядку.

Візит виїзної групи – це традиційний спосіб поселити страх в уяві боржника. А опис деталей самого візиту (час приїзду, ПІБ працівників кредитора, адреси проживання, факт відвідування), покликаний переконати позичальника в серйозності намірів кредитної установи. Компанії, які інколи практикують візит до боржника: Ваша Готівочка та ТОВ “Споживчий Центр”. Факт, що більшість фінансових компаній вдаються до інформування з приводу візитів додому лише у якості дієвого психологічного прийому.

Доволі часто колектори в своїй роботі застосовують залякування юридично мало обізнаних українців. Працівники МФО повідомляють про намір звернутися до правоохоронців з приводу порушення боржниками ст.190 та ст.222 Кримінального кодексу України, і таким чином притягнути останніх до кримінальної відповідальності за шахрайство. Чи справді Законом передбачене покарання за несплату кредиту?

Рекомендуємо прочитати: «Багато мікрозаймів: реальна історія виходу з «боргової ями»

Кримінальна відповідальність за несплату кредиту.

Кримінальний кодекс України тлумачить шахрайство як заволодіння чужим майном через обман, або ж зловживання довірою:

Про який обман може бути мова, коли між кредитором та позичальником укладений кредитний договір, яким регулюються взаємовідносини сторін?

Договором чітко визначено, що фінансова установа передає у тимчасове платне користування грошові кошти, а позичальник зобов’язується їх повернути у визначений строк. У разі неповернення кредиту, кредитор має право застосувати штрафні санкції, або ж звернутися до суду для захисту власних інтересів.

Що ж стосується ст. 222 Кримінального кодексу, то у ній йдеться мова про надання завідомо неправдивої інформації кредиторам з метою отримання кредиту:

На перший погляд, притягнути боржника до кримінальної відповідальності по даній статті можливо, адже допущені помилки, або ж неточності в паспортних даних чи адресі проживання, можуть тлумачитися кредитором як неправдиві відомості, ціллю яких було отримання кредиту.

Окрім цього, задля уникнення дзвінків на роботу та підвищення шансів отримання позики, не раз доводиться мати справу з ситуаціями, коли позичальники вказують неправдиву інформацію щодо місця роботи, або ж завищують реальні доходи.

Насправді все не так просто. Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами може бути застосована лише у випадку задокументованих фактів підробки документів з метою отримання кредиту. Найпростішим прикладом є надання до фінансової установи підробленого паспорту, або ж довідки про доходи.

У всіх інших випадках, розповіді колекторів про відповідальність за порушення статей Кримінального кодексу не більше ніж прості залякування.

Таким чином людина, яка своєчасно не повернула позику, жодним чином не може бути визнана шахраєм та притягнута до кримінальної відповідальності за несплату кредиту.

Читайте також – «Що роблять колектори з боржниками: реальні історії»

Чи відповідають батьки за кредит дитини, або ж навпаки?

Дієздатність та правоздатність особи наступає з моменту досягнення нею повноліття, в Україні – це з 18-ти років. Це передбачає, що з 18-ти річного віку кожна людина несе повну відповідальність за свої дії, в тому числі це стосується кредитних відносин.

Тобто при оформленні кредиту, позичальник особисто бере на себе відповідальність повернути гроші фінансовій установі у визначений строк. Виключенням може бути лише поручительство 3-ї особи: коли батьки підписують договір поруки та несуть солідарну (спільну) відповідальність за повернення позики.

Поручительство має відношення в першу чергу до банківських кредитів, у МФО даний інструмент не використовується. Проте, колектори при дзвінках третім особам активно маніпулюють низьким рівнем фінансової грамотності людей: повідомляють останнім про факт поруки за боржника, який допустив прострочення.

Подібні дії працівників кредитора можна класифікувати не більше ніж залякування, які не мають жодної правової основи.

Чи відповідають діти за кредит батьків та чи несе відповідальність дружина за кредит чоловіка? Аналогічно як з попередньою ситуацією: будь яка відповідальність 3-ї особи не залежно від ступеня рідні можлива лише при укладенні договору поруки. У випадку, якщо Ви не підписували жодних документів з фінансовою установою, говорити про будь яку відповідальність буде не доречно.

Таким чином, «посадити» за несплату кредиту фінансові установи не можуть, але зіпсувати нерви та відносини з близькими людьми – цілком реально. Окрім цього, існує нехай не великий, але ризик відкриття виконавчого провадження на підставі рішення суду чи нотаріального напису. Для того, щоб не випробовувати долю у питанні прострочених кредитів, з кредиторами можна та потрібно домовлятися про списання частини боргу та сплати залишку протягом кількох місяців.

А які погрози в свою адресу Вам доводилось отримувати від колекторів? Діліться в коментарях.