Ціль будь якого інвестора в Україні – придбання цінних паперів по найнижчій вартості з мінімальним для себе ризиком. Проте, як показує практика інвестування, спрогнозувати найкращий час для входу на фондовий ринок практично не можливо. Всі ми можемо давати поради та підбирати вигідні  часові інтервали для придбання акцій спираючись на історичні дані. Але в реальному житті зрозуміти, що саме зараз дно ринку і час купувати, не реально. Ринок може продовжити падіння, а сьогоднішнє псевдо дно завтра виявиться дорогим придбанням. Про те, як зробити інвестування психологічно комфортним та мінімізувати ризики втрат для довгострокового інвестора піде мова далі в статті.

Пасивні стратегії купівлі акцій.

Пасивне вкладення коштів у фондовий ринок передбачає дотримання принципу: «купи та тримай». Проте, порядок придбання активів, як правило, викликає безліч запитань: «Коли краще купувати акції?», «Що робити при падінні фондового ринку?», «Якої стратегії інвестування дотримуватися початківцям?». Про все це ми поговоримо більш детально.

Існує ТОП-3 стратегії довгострокового інвестування в цінні папери:

1. Разова купівля на просадках. Мова про разове придбання цінних паперів на всі накопичені кошти на рівнях, які близькі до мінімумів. На перший погляд все просто: вичікуй максимальну просадку фондового ринку та купуй акції. Насправді, зрозуміти коли настав той «зірковий» час для інвестора, практично неможливо. Після локального мінімуму котирувань, акції можуть продовжити падати і роками не повертатись на вихідні позиції. Всі ми пам’ятаємо втрачене десятиріччя з 2000 по 2010 рік, коли інвестор у фондовий ринок практично нічого не заробив на акціях, а лише втратив частину свого капіталу на інфляції.

Основний недолік даної стратегії у тому, що в період вичікування кращої точки входу, інвестор перебуває поза ринком і таким чином може пропустити дохідності, які той дає.

2. Усереднення доларової вартості. Це зважена стратегія входу на фондовий ринок, яка не ставить за ціль придбання активів за кращими цінами. ЇЇ суть у придбанні цінних паперів частинами незалежно від ціни, на рівні суми і з певною періодичністю. Таким чином, при рості фондового ринку інвестор купуватиме меншу кількість акцій на зарезервовану суму, а при його падінні – навпаки, більше активів по хорошим цінам.

Звісно, притримуючись стратегії усереднення доларової вартості, не вдасться похизуватися здібностями передбачати ринкові просадки. Портфель інвестора буде сформований по усередненим цінам.

3. Усереднення вартості портфелю. Суть даної стратегії у періодичному приведенні вартості портфелю до планової. Для прикладу, інвестор ставить собі за ціль нарощувати власний портфель на фондовому ринку на 1000 дол. щомісячно. Зважайте, це не теж саме, що купувати кожного місяця активи на 1000 дол., оскільки з падінням ринку вартість портфелю знижується і вимагає вкладень на понад планову суму, а з ростом ринку навпаки – дає можливість акумулювати частину коштів на рахунку до чергового зниження котирувань. В такий спосіб інвестор має можливість посилити ефект усереднення, тобто більше купувати по хорошим цінам та обережніше заходити в активи в періоди ринкової ейфорії.

Інвестиційні стратегії: приклади.

Розглянемо три приклади найбільш поширених інвестиційних стратегій:

1. Разова купівля акцій на просадках:

Точку входу на ринок інвестор вибирає самостійно і в такий спосіб фіксує єдину ціну на цінні папери. Майбутні коливання курсу не впливають на вартість придбаного лоту. На даному прикладі було інвестовано 1500 дол. у 30 акцій по ціні 50 дол. за одиницю.

2. Усереднення доларової вартості:

Щомісяця інвестор купує цінні папери на суму 300 дол. При цьому з падінням ринку кількість придбаних ним акцій збільшується, а з його ростом – скорочується.

Для даної стратегії ми змоделювали три сценарії: волатильного ринку, а також коливання котирувань в одному із напрямків – вгору чи вниз. Таким чином, при «боковику» середня ціна акцій складе 49,55 дол. На ринку, який росте інвестор отримає середню ціну цінних паперів – 54,37 дол., а при падінні котирувань – 44,92 дол. Дані цифри говорять про те, що в 2/3 випадках стратегія усереднення доларової вартості є більш цікавою для інвестора з економічної точки зору.

3. Усереднення вартості портфелю:

На прикладі видно, що планове збільшення вартості портфелю інвестора складає 300 дол. в міс. при аналогічному бюджеті. Проте, через коливання котирувань та, як результат, росту вартості придбаних активів, не у кожному періоді 100% коштів спрямовуються на купівлю акцій. Як видно з таблиці, в 4-му місяці лише 152,77 дол. із 300 дол. були використані на придбання цінних паперів. Причиною є ріст вартості сформованого портфелю до 1047,73 дол. при плановому показнику у 1200 дол. В той же час закумульований капітал ефективно використовується для інвестування в наступному періоді (виділено жовтим).

В такий спосіб на волатильному ринку стратегія усереднення вартості портфелю дає можливість покращити результати інвестування в порівнянні зі стратегією усереднення доларової вартості на 0,5%, проте, аналогічний процент буде втрачатися на ринку, який показує активний ріст. Результати вкладень на падаючому ринку будуть ідентичними в обох стратегіях.

Консервативна стратегія інвестування.

Консервативною стратегією інвестування не лише для початківців, а й для професійних інвесторів, прийнято вважати усереднення. Говоримо ми про вартість портфелю чи доларову вартість, суттєвого значення не має, оскільки відхилення між обома стратегіями усереднення проявляється у різнонаправлених напрямках на однакову величину. Отже, які насправді переваги усереднення для роздрібного інвестора?  

• Психологічний комфорт. Інвестору набагато легше щомісячно вкладати відносно невеликі кошти зі своїх регулярних доходів у фондовий ринок, ніж проводити одномоментні покупки цінних паперів на гроші, які накопичувались довший час.
• Мотиваційна складова. Проста та зрозуміла стратегія підтримує дисципліну інвестора у регулярних вкладеннях у фондовий ринок.
• Лінива стратегія інвестування «на автопілоті» – не потрібно витрачати час на аналіз ринку, поповнюєш щомісяця, або ж щокварталу свій брокерський рахунок на однакову суму та купуєш цінні папери згідно власного фінансового плану.
• Дає можливість усереднити вартість активів в портфелі та знизити вплив на них фактору волатильності.
• Регулярне придбання акцій дозволяє отримати більшу кількість цінних паперів на падаючих ринках і навпаки скоротити вкладення в період «перегрітого» ринку, який росте.
• Дає можливість уникнути разового придбання великих пакетів акцій по завищених цінах.
• В особистому кабінеті брокера можливо налаштувати періодичне автоматичне інвестування в задані дати і в такий спосіб позбутися ефекту ФОМО (втраченої вигоди).
• Дозволяє уникнути пастки вибору часу для входу на перегрітому ринку в період високих цін.
• Ви не втрачаєте час на вичікування, гарантовано знаходитесь в ринку та отримуєте середню дохідність.
• Страхує від зайвих емоції та переживань, створює комфортні умови інвестування.

Всі ми знаємо, що управляють інвесторами два почуття: жадібність та страх. Так от, для того, щоб мінімізувати їхній вплив на прийняття інвестиційних рішень та уникнути невиправданих збитків, варто дотримуватися стратегії усереднення. Таким чином Ви не будете купувати більше цінних паперів, коли ціни ростуть та панічно їх продавати, в періоди падіння на ринку. Зосередьте свої зусилля на стабільному заробітку коштів та забезпечте собі можливість прогнозовано інвестувати фіксовану суму згідно персонального фінансового плану, ігноруючи фактор ціни.