Історія держави Україна пам’ятає кілька складних періодів свого розвитку та становлення, які спонукали громадян діставати «з-під матраців» накопиченні збереження в цілях інвестування. Проте, просто придбати активи не достатньо. Перш ніж робити рішучі кроки в інвестуванні варто розібратися з податками, котрі необхідно буде сплачувати. Базові знання в оподаткуванні інвестиційних доходів дозволять інвестору уникнути можливих збитків та непередбачених витрат.

Дохід від інвестиційної діяльності.

Запровадження Е-ліміту в Україні, створило передумови для інвестування в закордонні цінні папери до 200 тис. євро протягом календарного року. А як бути з оподаткуванням, щоб не потрапити в «халепу»?

Зобов’язання по сплаті податків з інвестицій виникають при продажу активів, або ж отриманні дивідендів. Для довгострокових інвесторів, які формують пенсійні портфелі, момент розрахунків з державою може бути максимально відтермінованим.

З чого сплачуються податки? Українське законодавство передбачає оподаткування дивідендного та інвестиційного доходу.

Оподаткування доходу від продажу цінних паперів.

Інвестиційний дохід – це різниця між виручкою, яка отримана від продажу активу та витрат на її придбання. Витрати в даному випадку включають як первісну вартість самого активу, так і документально підтверджені комісії брокера по операціям купівлі-продажу.

Варто відзначити, що всі розрахунки з державою проводяться в гривні за курсом НБУ на дату операції. Таким чином, при розрахунку інвестиційного доходу вартість придбаного активу рахуємо по курсу Національного Банку України на дату купівлі, а виручку від реалізації – використовуючи курс Нацбанку на дату продажу.

Ставка податку на доходи фізичних осіб – 18%, військовий збір – 1,5%. Таким чином, 19,5% від інвестиційного доходу оплачують власники:

• акцій;
• державних, муніципальних та корпоративних облігацій (окрім ОВДП);
• банківських депозитів (в т.ч. й у золоті);
• полісів накопичувального страхування життя по завершенню дії договору;
• паїв в недержавні пенсійні фонди;
• криптовалют.

Інвестиції у фізичне золото (золоті злитки) не оподатковуються.

Звертаємо увагу, що всі витрати інвестора повинні бути документально підтвердженими. Мова йде в першу чергу про подання до податкової інспекції разом з річною декларацією і звіту торговця цінними паперами, який міститиме дати проведення кожної операції. При відсутності підтверджуючих документів, податки будуть розраховуватись не з інвестиційного доходу, а з виручки, отриманої від продажу цінних паперів.

Наприклад, при купівлі акцій за 100 дол. при курсі НБУ – 33,8 грн. за долар та їх продажу за 110 дол. (курс НБУ – 36,57 грн. на дату продажу), інвестиційний дохід складе:

110 дол. * 36,57 грн. (виручка) – 0,35 дол. * 36,57 грн. (комісія при продажу) – 100 дол. * 33,8 грн. (вартість купівлі) – 0,35 дол * 33,8 грн. (комісія при купівлі) = 618,07 грн.

При цьому потрібно буде сплатити податок на доходи фізичних осіб: 618,07 грн. * 18% = 111,25 грн. та військовий збір – 618,07 грн. * 1,5% = 9,27 грн.

Таким чином валова дохідність інвестиції у розмірі 9,30% у USD (110 дол. – 0,35 дол. – 100 дол. – 0,35 дол.), після сплати податків перетворюється у 6,00% (110 дол. – 0,35 дол. – 100 дол. – 0,35 дол. – 3,3 дол. (податки).

Але не завжди дохідні на перший погляд операції з активами, після сплати податків, дадуть інвестору можливість отримати прибуток. Для наглядності залишимо всі ціни та комісії як у попередньому прикладі. Змінимо лише курс долара при купівлі акцій – 25,6 грн. (довоєнний рівень) та курс НБУ на момент продажу – 50 грн. (очікування протягом кількох наступних років).

Інвестиційний дохід при таких змінних складе: 110 дол. * 50 грн. – 0,35 дол. * 50 грн. – 100 дол. * 25,6 грн. – 0,35 дол * 25,6 грн. = 5 500 – 17,5 – 2 560 – 8,96 = 2 913,54 грн.

Відповідно ПДФО та військовий збір – 2 913,54 грн. * 19,5% = 568,14 (11,36 дол.). В такому випадку інвестор отримає збиток в USD: 110 дол. – 0,35 дол. – 100 дол. – 0,35 дол. – 11,36 дол. = -2,06 дол.

Тобто 9,3 дол. валового прибутку від продажу акції після сплати податків перетворюється в мінус 2,06 дол. за рахунок курсової різниці. Звичайно, гривнева дохідність при здійсненні прибуткових операцій на фондовому ринку завжди матиме позитивне значення. Але оскільки валюта інвестування USD, то й віддачу від капіталу коректно рахувати в іноземній валюті.

Таким чином, коливання курсу гривні для податкового резидента України, який інвестує кошти у іноземні цінні папери, може мати негативний фінансовий результат. Це потрібно враховувати та прогнозувати! Задля уникнення подібних казусів, існує податкове планування та оптимізація оподаткування, про які піде мова далі в статті.

Що стосується дивідендних виплат, то їх оподаткування залежить від емітента цінних паперів:

• дивіденди отримані від акцій компанії нерезидента або ж української компанії – платника єдиного податку, оподатковуються за ставкою 9% + 1,5% військовий збір;
• при отриманні дивідендів від українських компаній емітентів акцій, які являються платниками податку на прибуток на загальних підставах, потрібно сплатити 5% + 1,5% військового збору.

Купони (дивіденди) по облігаціям українських та іноземних емітентів оподатковуються за стандартною ставкою 18% ПДФО + 1,5% військовий збір.

Оподаткування доходу від депозитів та ОВДП.

Знайомий для багатьох українців інструмент інвестування в ОВДП набуває все більшої популярності на фоні низьких процентних ставок по депозитам в нашій країні. Для розуміння чистої дохідності інвестора від ОВДП, порівняємо їх з депозитними вкладами.

Вихідні параметри: сума вкладу 100 тис. грн., процентна ставка – 14% річних, процентний дохід – 100 000 грн. * 14% = 14 000 грн.

По депозитному вкладу потрібно утримати:

Податок з доходів фізичних осіб – 14 000 грн. * 18% = 2 520 грн.

Військовий збір – 14 000 грн. * 1,5% = 210 грн.

Таким чином, вкладник отримає «на руки» – 14 000 грн. – 2 520 грн. – 210 грн. = 11 270 грн.

Дохід отриманий від ОВДП не оподатковується. Отже, інвестор в українські державні цінні папери за тих самих умов отримає 14 000 грн.

Декларувати процентний дохід від банківських вкладів не потрібно. Податковим агентом по депозитам в Україні виступає банк в якому відкривається вклад. В той же час, згідно вимог діючого законодавства, дохід отриманий від ОВДП підлягає обов’язковому декларуванню, хоч і за нульовою ставкою.

Податки з інвестицій у нерухомість.

При купівлі квадратних метрів у новобудові, інвестор сплачує 1% від оціночної вартості нерухомості до Пенсійного Фонду України та 1% + від 3 000 до 5 000 грн. (орієнтовна сума) у якості оплати послуг нотаріуса.

Аналогічні платежі очікують покупця житла на вторинному ринку нерухомості за умови, що першочергове право власності на об’єкт було оформлено більше 3-х років до дати угоди. Якщо ж власник квадратних метрів буде їх продавати в строк до 3-х років з дати володіння, йому доведеться сплатити до державного бюджету 5% ПДФО та 1,5% військового збору. Досить часті випадки, коли обов’язкові податкові платежі продавця «лягають» в ціну об’єкта нерухомості.

Цивілізований орендний бізнес в Україні теж вимагає сплати податків: при укладанні договору від імені фізичної особи – 19,5%, а у разі здачі в оренду нерухомості як ФОП – 5% для платників єдиного податку (3-ї групи) та фіксованої щомісячної суми (20% від мінімальної заробітної плати) для ФОП 2-ї групи. Також слід пам’ятати, що ФОП мають зобов’язання щодо сплати єдиного соціального внеску (щонайменше це місячний платіж у розмірі 22% від МЗП).

Інвестиційний прибуток в Україні.

Фінансовий результат інвестора від вкладень у цінні папери у великій мірі залежить від оподаткування. В питаннях сплати податків існує дві моделі:

• утримання податків брокером / банком / нотаріусом, який виступає податковим агентом. Така схема поширена при інвестуванні коштів в Україні та при купівлі акцій іноземних компаній через українського брокера.
• самостійна сплата податків на підставі поданої декларації.

Ось приклад оподаткування дивідендів українським брокером:

Компанія McDonald’s протягом року виплатила дивідендами 6 дол. США на 1 акцію. Для резидентів України оподаткування дивідендів в США здійснюється за ставкою 15%. Таким чином, на рахунок українського брокера буде зараховано 6 дол. – 6 дол.* 15% = 5,1 дол. Останній проведе утримання податків відповідно до українського законодавства (без врахування права інвестора в частині уникнення подвійного оподаткування): 5,1 дол. * 10,5% = 0,54 дол.

В кінцевому підсумку інвестор отримає на свій банківський  рахунок: 5,1 дол. – 0,54 дол. = 4,56 дол.

При цьому використання послуг українського брокера, не звільняє інвестора від обов’язку подати декларацію до 01 травня наступного за звітним року та відобразити в ній інвестиційні доходи та нараховані суми податків.

У разі співпраці з іноземним брокером (для прикладу Interactive Brokers), при аналогічних виплатах дивідендів та самостійної подачі до української податкової документів, що підтверджують сплату податків в США, вдасться уникнути подвійного оподаткування. В такому випадку інвестор звільняється від сплати 9% ПДФО в Україні, при цьому після сплати військового збору отримає на банківський рахунок: 5,1 дол. – 5,1 дол * 1,5% = 5,02 дол.

Що характерно, при користуванні послугами українського брокера / банку, оподаткуванню підлягатиме не загальний результат по операціям купівлі-продажу цінних паперів протягом календарного року, а кожна операція продажу активів самостійно. При наявності окремих збиткових операцій, така модель співпраці не виглядає ефективною, оскільки призводить до переплати суми податків. Окрім цього, український торговець цінними паперами не буде коригувати отриманий інвестором інвестиційний прибуток на збитки минулих періодів.

В той же час, існує можливість відмовитися від послуг податкового агента, який виконує український банк. Для цього необхідно звернутися до фінансової установи із заявою про відкликання дозволу на виконання функцій податкового агента та самостійну сплату податків.

Рекомендуємо прочитати – «Інвестиції в землю в Україні: дохідність та перспективи»

Чи можна заощадити на податках при здійсненні інвестицій?

В Україні є кілька абсолютно законних способів зменшення суми податків, що сплачуються з інвестиційного доходу. Їх практичне використання здатне суттєво покращити фінансові результати інвестора. Спробуємо описати найбільш розповсюджені методи оптимізації:

1. Використання податкової соціальної пільги. Мова йде про мінімальний щомісячний дохід в межах календарного року, по якому людина має право не звітувати до податкової та не сплачувати з нього податки. Ця сума розраховується за формулою: прожитковий мінімум на 01.01 поточного року * 1,4 (сталий коефіцієнт). Отриманий результат заокруглюють до 10 грн. в більшу сторону. Для прикладу, на 2023 рік податкова соціальна пільга складає: 2 589 * 1,4 = 3 630 грн.

2. Уникнення подвійного оподаткування – це зарахування податків з дивідендів, які були сплачені за кордоном, в рахунок належного до сплати ПДФО в Україні. За інвестором зберігаються зобов’язання по сплаті різниці у сумі податків, якщо ставка ПДФО в Україні перевищує ставку утриманого за кордоном податку, та військового збору (1,5%) з отриманого дивідендного доходу. Дана схема має місце у випадку, якщо з країною, в якій зареєстрована іноземна компанія-брокер, укладено конвенцію про уникнення подвійного оподаткування.

Що стосується податків, які стягує Interactive Brokers, то їх можна вказувати в податковій декларації в Україні, як суми податкових відрахувань за кордоном. Підтверджуючим документом в даному випадку буде довідка з особистого кабінету брокера про суми сплачених в США податків. Оскільки дивіденди в Штатах, оподатковуються за ставкою 15%, що більше аналогічного податку на доходи фізичних осіб в Україні (9%), то інвестор в такому випадку звільняється від сплати ПДФО.

3. Зменшення оподатковуваного інвестиційного доходу по прибутковим операціям на суми збитків по активам, де отримано від’ємний результат. Наприклад, при продажу акцій Apple інвестором отримано дохід 50 000 грн. Протягом того ж року, людина продавала акції Tesla по яким отримала збиток 20 000 грн. Таким чином, у інвестора виникає зобов’язання по сплаті ПДФО та військового збору із 30 000 грн. (різниці між отриманими доходами та збитками протягом календарного року).

4. Зарахування задекларованих збитків від інвестицій в цінні папери минулих звітних періодів в рахунок зниження інвестиційного доходу в поточному році. Наприклад, згідно декларації за минулий звітний період інвестор показав збиток 30 000 грн. При декларуванні доходів вже за поточний рік, інвестиційний дохід склав 70 000 грн. Таким чином, інвестор може скористатися правом зменшити суму інвестиційного доходу на 30 000 грн. (розмір отриманих збитків) та в цілком законний спосіб заощадити 5 850 грн. на оподаткуванні (30 тис. грн. * 19,5%).

5. Продаж окремих збиткових позицій в кінці року з їх одночасним викупом. Мова йде про фіксування збитків по акціям / ETF, які «просіли» протягом року, але мають подальший потенціал відновлення ціни. При продажі таких позицій інвестор фіксує збитки і таким чином зменшує інвестиційний дохід до оподаткування, який сформований за рахунок продажу прибуткових акцій.

Для можливості подальшого заробітку на відновленні високих котирувань «збиткових» в поточний момент цінних паперів, людина відкупає їх того ж, або наступного дня після продажу. Додаткові витрати інвестора на комісіях брокера по операціям купівлі-продажу одних і тих же акцій, в рази компенсується економією на сплаті податків.

«Яка ж це економія на податках, коли їх доведеться сплатити при наступному продажі повторно придбаних активів?» – такі твердження не однозначно сприймаються інвесторами та потребують роз’яснень. Вигода подібної схеми оптимізації в першу чергу в тому, що власник диверсифікованого портфелю акцій / ETF має можливість відтермінувати сплату ПФДО та військового збору з інвестиційного доходу (19,5%) до того часу, коли при продажі активів в межах календарного року будуть відсутні збиткові позиції.

Кількарічні «податкові канікули» (для пенсійних портфелів відтермінування по сплаті податків можуть вимірюватись й десятками років), дають можливість людині активно інвестувати додаткові кошти та отримувати на них щонайменше свої 8-10% річних.

6. Зміна податкової резидентності – вибір юрисдикції з пільговими умовами оподаткування. Більш детальну інформацію з цього приводу Ви знайдете в нашій статті.

7. Пасивне довгострокове інвестування. Оскільки зобов’язання по сплаті податків виникають у момент продажу цінних паперів, то тривале володіння ними дозволяє максимально відтермінувати податкові платежі та збільшити доходи інвестора.

При цьому уникнути зобов’язань подання декларації та оподаткування дивідендів, які виплачують іноземні компанії, можна шляхом придбання спеціальних ETF. Мова йде про ETF від iShares на індекс S&P 500 (тікер – CSPX) та ETF на казначейські 20-ти річні облігації (тікер – DTLA), які самостійно реінвестують отримані дивіденди в акції та облігації фонду відповідно.

Читайте також – «Порядок підготовки та подачі інвестором щорічної декларації в Україні»

Сплата податків з інвестицій в Україні є, у тому числі, запорукою розбудови нашої країни. А сам факт того, що українці все більше цікавляться темою оподаткування, свідчить про формування у громадян відповідної свідомості. Культура отримання доходів «в білу» та сплати всіх належних платежів до бюджету – це цивілізований спосіб побудови соціально відповідальної держави, до чого ми повинні рухатись.

Якщо у Вас виникають питання з приводу оподаткування інвестицій в Україні – звертайтесь, розберемо їх у персональних консультаціях.