Факт підготовки та подачі скарги на дії інших людей є не надто приємним. Скаржники не в пошані в Україні. Проте, як показує стан справ у фінансовому секторі нашої країни, мовчки реагувати на грубе порушення колекторами законодавства, яке вчиняється в процесі «вибивання» боргів, неможливо.

Відсутність будь якої реакції боржника, або його пасивний захист через переховування та ігнорування дзвінків, породжує подальший ще масштабніший «телефонний терор» родичів та близьких людей позичальника зі сторони колекторів. Як бути в такому випадку? Кому та куди правильно скаржитися на «збирачів» боргів в Україні? Про все це піде далі в статті. Окрім цього, ми зупинимося на порядку подання звернень та надамо готові зразки скарг для кожної конкретної ситуації.

Незаконні дії колекторів в Україні.

Діюче законодавство в нашій країні передбачає ряд заборон, які стосуються роботи працівників МФО та колекторських компаній. Отже, які дії колекторів вважаються не законними в Україні?

1. Телефонні дзвінки та надсилання повідомлень / листів 3-м особам, контакти яких не передавались кредитору.
2. Дзвінки із прихованих телефонних номерів та використання автододзвону тривалістю понад 30-ти хв.
3. Поширення фото чи відео боржника в соціальних мережах чи месенджерах (Viber, Telegram), в тому числі використання елементів фотомонтажу.
4. Погрози, залякування, психологічний та моральний тиск.
5. Використання в розмовах ненормативної лексики та елементів шантажу.
6. Псування ділової репутації позичальника.
7. Примушування до сплати кредиту.
8. Поширення / розголошення інформації щодо кредитного договору та безпосередньо самого позичальника стороннім особам.
9. Введення позичальника в оману з приводу суми заборгованості та подальших дій працівників компанії щодо її стягнення.
10. Телефонні дзвінки більше 2-х разів на добу та у нічний час (з 20-00 до 9-00).

До нас зі скаргами на колекторів часто звертаються люди, які не мають жодного відношення до кредиту, більше того – вони не знають особу боржника. Їх щодня тероризують з одних і тих же причин: повідомити актуальний номер телефону позичальника, передати йому інформацію по кредиту чи сплатити за нього борг.

Пам’ятайте, жодних зобов’язань по сплаті позики за 3-тю особу без Вашої згоди немає і не може бути. А якщо колектори називають даний обов’язок поручительством, то поручителем стають не шляхом внесення номеру телефону людини до бази фінансової установи, а на підставі власноруч підписаного договору поруки.

Ось три типових ситуації безвідповідальної роботи колекторів, які викликають у людей обурення та бажання звернутися зі скаргою до регулятора:

1. Телефонні дзвінки та листи власнику квартири, який здавав її в оренду «горе орендатору» – боржнику МФО.
2. «Телефонний терор» людини, яка придбала новий стартовий пакет мобільного оператора, що в минулому, як виявляється, належав не надто відповідальному позичальнику фінансової установи.
3. Регулярна нав’язлива «опіка» колекторів по причині того, що хтось зі знайомих осіб вказав номер телефону у якості контактної особи без згоди на це власника номеру.

Людей у вирішенні всіх цих проблем об’єднує одне – не бажання терпіти незаконні дії колекторів та необхідність позбутися психологічного / морального пресингу настирних незнайомців. З ким все-таки доводиться мати справу? На кого та куди можна скаржитися задля отримання швидкого результату?

В Україні працюють дві категорії колекторських компаній:

1. Офіційні компанії, які пройшли перевірку НБУ та внесені до реєстру колекторських компаній.

Працівники даної категорії установ стараються дотримуватись законодавства, порушення допускають вкрай рідко. А відповідальність за виявлені факти протиправних дій для них складає від 51 000 до 102 000 грн., у виключних випадках – до позбавлення ліцензії.

2. Неофіційні компанії або так звані «чорні колектори». Працюють вони без реєстрації юридичної особи, або ж використовують в роботі реєстраційні дані фіктивної компанії. Зрозуміло, що в жодних реєстрах такі «збирачі боргів» не фігурують і методи їх роботи далекі від вимог законодавства. Подібні псевдо колекторські компанії дозволяють собі порушення десятків статей Кримінального кодексу, як правило, без страху понести покарання.

Кому можна поскаржитися на колекторів?

Чимало людей звертається з одним і тим же запитанням: «Яка стаття передбачена за настирні телефонні дзвінки в Україні?»

Відповідно до п.5 ст.25 Закону України «Про споживче кредитування», колектори мають право телефонувати позичальнику, а також його близьким особам (контакти яких їм було передано під час подачі заявки на кредит), не більше 2-х разів на добу та використовувати функцію автододзвону протягом не більше 30-ти хв. За порушення цієї норми законодавства передбачений штраф до 102 тис. грн.

У випадку коли «настирність» колекторів проявляється у примушуванні до сплати кредиту з погрозою насильства чи пошкодження майна, за подібні дії передбачена відповідальність згідно ст.355 Кримінального кодексу України – до 2-х років позбавлення волі.

Куди поскаржитися за настирні дзвінки по телефону?

Варіантів куди можна звернутися зі скаргою на роботу колекторів в Україні є кілька, зокрема до:

• Кредитора, який видав кредит, або ж колекторської компанії, яка його придбала;
• Національного Банку України (наглядає за роботою комерційних банків, МФО, колекторських компаній та регулює їх діяльність);
• Національної поліції України та прокуратури;
• Кіберполіції, яка «опікується» інтернет-злочинами.

Практична порада для наших читачів: перш ніж приймати рішення щодо підготовки скарги до одного із контролюючих органів, виясніть з якими колекторами маєте справу: офіційними (білими), чи неофіційними (чорними) «збирачами» боргів. Для цього досить провести 2 прості перевірки. Колекторські компанії, які працюють легально повинні:

1. Знаходитись в реєстрі колекторських компаній НБУ.
2. Працівники таких установ при встановленні контакту з позичальником зобов’язані назвати найменування компанії-роботодавця, своє прізвище, ім’я, по батькові, причину дзвінка та суму заборгованості по кредиту (з деталізацією: тіло, проценти, штрафні санкції).

У разі, якщо обидві перевірки пройдено, Ви маєте справу з офіційною колекторською компанію, нагляд за якою здійснює НБУ. Проте, перш ніж звертатися зі скаргою до Нацбанку, варто направити лист-вимогу щодо надання інформації безпосередньо до кредитора, або колекторської компанії (у разі продажу боргу).

Часто запитують нас: «Куди звертатися зі скаргою на мікрофінансову організацію?» Якщо працівників МФО можна віднести до «білих» колекторів по наведеним вище ознакам, в такому випадку слідуйте нашим інструкціям по роботі з офіційними компаніями: спочатку варто відправити лист до кредитора, а при відсутності належної реакції – скаргу до НБУ. Зразки потрібних документів Ви знайдете за посиланнями.

Куди скаржитися на колекторів в Україні?

Необхідність звернення до правоохоронних органів в ситуації, коли доводиться мати справу з «білою» компанією по збору боргів , виникає вкрай рідко. Виключенням можуть бути завуальовані погрози життю та здоров’ю позичальника, або ж його близьким.

Інша справа, коли працюють «чорні» колектори. Спеціалісти нелегальних псевдо колекторських компаній дозволяють собі порушення ряду статей Кримінального кодексу України, зокрема:

• ст. 129 – «Погроза вбивством»;
• ст.182 – «Порушення недоторканності приватного життя»;
• ст.189 – «Вимагання» (вимога передання майна або вчинити дії майнового характеру з погрозою застосування насильства над потерпілим або його близькими родичами, ушкодженням майна тощо);
• Ст. 301 – «Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів»;
• ст.353 – «Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи»;
• ст. 355 – «Примушування до виконання цивільно-правових обов’язків з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами за відсутності ознак вимагання»;
• ст.356 – «Самоправство».

Рекомендуємо прочитати – “Як колектори знаходять номери телефонів родичів?”

Характерними особливостями нелегальних колекторських компаній є:

• дзвінки з прихованих номерів телефонів;
• використання в розмовах ненормативної лексики, елементів психологічного тиску та залякувань;
• розповсюдження в соціальних мережах чи месенджерах змонтованих фотографій інтимного характеру;
• «збирачі» боргів не називають своє ім’я та найменування компанії в якій працюють;
• можуть входити в образ психічно не врівноважених людей, або ж осіб, що перебувають в місцях позбавлення волі, використовуючи «блатний» жаргон.

У випадку коли довелося мати справи з «чорними» колекторами, жодні листи-вимоги до керівників цих установ чи запити до НБУ не допоможуть – такими справами повинні займатися правоохоронці. Перш ніж притягувати до відповідальності винних, потрібно встановити особу кожного з них, знайти та затримати. А це вже точно не повноваження регулятора!

Отже, для боротьби з нелегальними колекторами радимо підготувати два звернення:

1. Скаргу до Національної поліції України.
2. Заяву до кіберполіції.

За посиланнями Ви знайдете безпосередньо самі зразки документів та інструкції до їх заповнення. Якщо потрібна наша допомога в підготовці заяв та скарг до контролюючих / правоохоронних органів – звертайтесь, оперативно її надамо.

Читайте також – “Що можуть зробити МФО в Україні?”

Як подати онлайн заяву на колекторів в Україні?

Практично всі письмові звернення на даний час можна подати онлайн. Для цього потрібно лише підготувати скановану копію підписаного примірника заяви та завірених копій доказових матеріалів. Записи телефонних розмов надаються в форматі аудіофайлу.

Найпростіший спосіб направлення скарги на колекторів є відправка документів на електронну пошту отримувача. Заяву до поліції та НБУ можна направити також й через спеціальну форму онлайн звернення на сайті відповідного органу.

На жаль, колекторський бізнес в Україні далекий від цивілізованого світу. Збір боргів в Європі – це швидше спосіб переконати позичальників в необхідності добровільної сплати без застосування юридичних процедур примусового стягнення. В нашій країні все інакше: боржники змушені відстоювати свої права та захищати рідних від негативного психологічного впливу колекторів.