Як тільки підходить строк повернення чергового кредиту фінансової установи, а грошей не має навіть на пролонгацію, більшість позичальників задається питанням: «Що фактично можуть зробити МФО при несплаті кредиту та на що вони реально мають право?»

Допускати прострочення та як наслідок терпіти «телефонний терор» і знущання колекторів – неприпустимий сценарій для основної кількості боржників. «Якщо я взяв чужі гроші, то обов’язково поверну, я ж не шахрай» – за рахунок дотримання подібних переконань більшістю позичальниками МФО і є успішним бізнес по «торгівлі» грошима в інтернеті.

Проте, оформляти наступний мікрозайм для того, щоб сплатити проценти по діючим боргам – це прямий шлях до «боргової кабали». І чим швидше позичальник зрозуміє дану аксіому, зупинившись в своїх намірах по отриманню чергової позики, тим більше грошей збереже та меншу фінансову шкоду собі завдасть.

А що ж буде коли не повернути кредит своєчасно? Яке покарання передбачене за несплату кредиту в Україні та що можуть зробити МФО? Про все це піде далі в статті.

Мікрозайми не мають права, але фактично роблять.

Почнемо з самого неприємного: як фінансові установи роблять боляче (психологічно та морально), порушуючи при цьому законодавство України. Отже, чого чекати від МФО з перших днів прострочення?

1. Дзвінки третім особам, контакти яких не передавались кредиторам, але які успішно були знайдені колекторами в «чорних» базах. Найбільш неприємним є те, що працівники фінансових компаній окрім близьких родичів та колег по роботі можуть турбувати людей, з якими довший час не підтримується контакт.

Вимоги колекторів до 3-х осіб щодо сплати кредиту за боржника викликають у людей неабияку агресію. Якщо внесення до чорного списку контактної книги «телефонного терориста» не є складним завданням, то пояснити необізнаній близькій людині природу даного боргу та власні наміри щодо його сплати  – питання не з простих.

2. Розповсюдження персональних даних боржника. Колектори в процесі «вибивання боргу» інформують близьких осіб позичальника щодо суми оформленого кредиту, строку прострочення, наявності / відсутності оплат, а також у якості доказу факту отримання позики можуть надсилати на вайбер фото боржника з паспортом в руках, або ж розголошувати його анкетні дані.
3. Інформування родичів та колег по роботі про те, що позичальник «вписав» їх у якості поручителів по кредиту, або ж шахрайським способом оформив кредит на їх ім’я. Ціль подібних дій працівників МФО – сформувати у людей з близького оточення агресію до боржника. Фактично таким чином колектори знаходять собі більш впливових помічників серед осіб, які мають можливість через осуд та психологічний пресинг змусити позичальника повернути гроші.
4. СМС повідомлення 3-м особам з вимогами передати позичальнику інформацію щодо наявності боргу та завуальованими погрозами.
5. Розповсюдження фотоколажів з використанням принизливих фотографій, або ж зображень непристойного змісту, що були підготовлені в графічних редакторах з використанням обличчя боржника. Часто колектори вдаються до шантажу: надсилають колаж на вайбер позичальника із запитанням чи бажає співбесідник поділитися даним фото з близькими людьми через створення спільної групи в месенджері. При цьому «збирачі» вказують ПІБ родичів, сусідів та друзів, серед яких вони мають намір розповсюдити фіктивні зображення.
6. Самовільне списання грошей з банківських карток, які вказувались при оформленні позик. Фінансові установи не запитуватимуть бажання чи згоди у боржника на подібні дії: вони намагатимуться повернути суму кредиту через багаторазові спроби списання коштів в різний час дня та ночі. Застосовуючи такі радикальні методи кредитори «прикриваються» відповідними пунктами договору та Закону України «Про платіжні системи», проте забувають про те, що діюче законодавство дозволяє безспірне списання коштів лише банківським установам, але точно не МФО.
7. Вчинення виконавчого напису нотаріуса. Фактично мова йде про документ, який дає підстави мікрозаймам відкрити виконавче провадження без рішення суду протягом кількох годин. Як наслідок: блокування всіх банківських рахунків, арешт майна (при наявності), внесення позичальника до єдиного державного реєстру боржників та списання до 50% від його офіційних доходів.

В даному випадку порушенням законодавства є сам оформлення нотаріусом виконавчого напису на документах, які не мають статус безспірних. В реєстрі судових рішень міститься чимало рішень судів щодо визнання недійсними кредитних договорів по яким не було проведено належної ідентифікації особи позичальника чи порушено порядок укладення кредитного договору.

Чого не можуть зробити МФО і насправді не зроблять?

Працівників фінансових установ, які займаються збором боргів ще називають майстрами залякування: багатогодинні професійні тренінги не проходять даремно. Основна ціль «телефонного збирача» посіяти паніку та страх у головах співрозмовників. Але щоб насправді вдалося отримати результат, потрібен правильно поставлений голос, впевненість, а основне – логічність викладеного та віра самого колектора в сказане.

Отже, які залякування доведеться почути боржнику та чого МФО не має права робити і точно не зробить?

1. Фінансова установа не забере майно без рішення суду. Не можуть мікрозайми самовільно вчиняти будь які дії, які стосуються права власності на нерухомість, автотранспорт, чи особисті речі боржника. Це ж саме обмеження дій кредитора має відношення до традиційних залякувань щодо опису майна з метою його подальшої реалізації. Лише виконавча служба на підставі судової ухвали має право на подібні дії.
2. МФО не притягне до кримінальної відповідальності за неповернення позики. Погрози із застосування 190 та 222 ст. Кримінального кодексу щодо позичальника, який начебто шахрайським способом заволодів коштами фінансової установи не має зв’язку з реальністю. Всі правовідносини боржника і кредитора лежать в площині цивільного законодавства та регулюються кредитним договором! Кримінальна відповідальність передбачена виключно за підробку документів, які були надані кредитній організації для оформлення позики, що жодними чином не має відношення до МФО.
3. Колектори не заберуть дітей та не передадуть їх до органів опіки та піклування. Подібні прийоми морального тиску, що ґрунтуються не необізнаності людини у нормах законодавства, працівники кредитора активно використовують по відношенню до молодих мам, які готові віддати «останню сорочку» заради свого чада.
4. Працівники мікрозаймів не приїдуть за адресою проживання чи реєстрації, а також не навідуються до рідних, хоча дуже активно просувають дану «тему» в СМС та повідомленнях в месенджерах. «Виїзна група не маршруті», «Запланована зустріч завтра о 16-00, радимо перебувати вдома» – такі та подібні «пусті» інформування десятками надходять боржникам мікрозаймів.
5. Ніхто не змусить родичів та 3-х осіб повертати гроші за боржника. Передусім варто відмітити, що жодна особа не несе відповідальності за дії позичальника, в тому числі це стосується дружини / чоловіка, батьків, братів та сестер, та ін. родичів. Підставою змусити людину відповідати за чужі борги є наявність укладеного договору поруки з 3-ю особою, а як відомо, МФО не вимагають поручительство при видачі мікрозаймів.
6. Не можуть фінансові установи накласти заборону виїзду за кордон без спеціального рішення суду. І навіть коли МФО звертаються з позовами про стягнення боргу в судовому порядку, це жодним чином не дає їм право на обмеження пересування боржника. Для заборони виїзду за межі України кредитору потрібно в судовому порядку довести намір позичальника ухилитися від виконання рішення суду, а це завдання не з легких.
7. Не мають права і не нараховують МФО пені та штрафні санкції в період дії карантину в Україні. Дані законодавчі обмеження розповсюджуються на всі споживчі кредити та тривають і по сьогоднішній день.

Що можуть зробити МФО та які права у мікрозаймів?

З прийняттям Закону про колекторів, законодавці суттєво обмежили права МФО. Намагання регулятора навести порядок в сфері мікрокредитування не пройшли даремно, позичальники отримали ряд прав у правовідносинах із кредиторами. Отже, що реально можуть зробити МФО в правовому полі?

1. Телефонувати боржнику та наданим ним контактним особам з інформуванням про наявність прострочених зобов’язань.
2. Застосовувати автододзвін до 30 хв протягом дня.
3. Надсилати позичальнику повідомлення та листи Укрпоштою, що містять вимоги з повернення боргу та опис виключно правових наслідків несплати кредиту.
4. Звертатися до суду з позовом про стягнення боргу. Про те, як часто МФО відстоюють власні інтереси в судовому порядку читайте в нашій статті.
5. Нараховувати проценти в період дії кредитного договору за ставкою, що передбачена умовами цього договору. Будь яке нарахування процентів після закінчення строку договірних відносин є прямим порушенням законодавства.
6. Передавати інформацію щодо наявності простроченого кредиту, строків невиконання зобов’язань та суми боргу до бюро кредитних історій, що ускладнює, а в окремих випадках унеможливлює отримання позик в майбутньому.
7. Передавати договір в роботу колекторських компаній. Для більшості боржників даний факт навіює страх, проте права колекторів так само як і права фінансових установ обмежуються законодавством. Працівники колекторських компаній застосовують аналогічні прийоми психологічного та морального впливу, як і «збирачі» МФО. Стереотипи кремезних молодих людей, що вирішують питання «згідно понять» лишилися у минулому.
8. Продавати кредити факторинговим компаніям. Право продажу боргу фінансовою установою передбачене умовами кредитного договору з позичальником. Проте, після продажу, окрім нових реквізитів для погашення позики, фактично ніяких змін для боржника не відбувається. Методи та прийоми «телефонних терористів» у всіх «компаній-збирачів» практично однакові.

Таким чином, права МФО в Україні є досить обмеженими, проте в реаліях нашого часу це не забороняє колекторам порушувати законодавство, влаштовуючи справжній терор як боржнику, так і людям, які не мають жодного відношення до оформленої позики. Слідкувати за дотриманням законодавства – це не теж саме, що називатись правовою державою та створювати ілюзію дії законів.

Поряд з цим в нашій країні працює цілком законний механізм зменшення суми боргу та оплати залишку кредиту частинами протягом тривалого періоду часу без будь яких нарахувань. Це точно не пролонгація, яку так настирно «продають» працівники МФО!

Нічому дивуватися, інтереси позичальника та кредитора кардинально відрізняються: фінансова установа намагається отримати якомога більше процентів на вкладену гривню інвестицій, тому й підштовхує боржника на «вічні» пролонгації, а фактично змушує працювати на себе.

Якщо потрібна наша допомога в питаннях з МФО, звертайтесь, оперативно її надамо.