Продовження. Початок статті за посиланням.

Василь розумів, що часу у нього обмаль, за кілька днів потрібно проводити чергові пролонгації і допустити прострочення він не може. Та й попередній роботодавець чекати не намірений, вимагає терміново повернути борг. Якщо рідні дізнаються про «фінансову яму» в яку він потрапив – чоловік був впевнений, що залишиться без близьких йому людей, та ще й з позором на весь район.

В інтернеті Василь зустрів чергове привабливе оголошення: «Залив грошей на картку без передплат». Для того щоб знову не потрапити на шахраїв, наш герой прийняв рішення: ні під яким приводом не платити невідомим людям до отримання грошей! Вирішено – зроблено. Чоловік повідомив незнайомцям про відсутність коштів та небажання оплачувати будь які послуги. У відповідь отримав запевнення, що жодних грошей від нього не вимагатимуть, натомість люди, які проводитимуть залив самі ризикують лишитися з нічим.

Суть послуги заливу на картку полягала в тому, що Василю пообіцяли перерахувати 5-10 тис. грн. на карту з яких 70% від суми йому потрібно повернути організатору заливу, а 30% – залишити собі.

Якщо все піде гаразд і незнайомці будуть впевнені у порядності нашого героя, даною послугою ще можна буде скористатися кілька разів. Зрозуміло, що для Василя обіцяні кошти – не вирішення всіх його фінансових проблем, проте вони давали йому можливість «втриматися на плаву» з пролонгаціями. А саме основне – безпечно! Не потрібно навіть тримати залишок коштів на картці, під операцію заливу незнайомці запропонували випустити нову картку з нульовим балансом.

У чоловіка попросили лише фото з паспортом в руках у якості гарантії повернення частини коштів організаторам заливу. Василь не вагався, гроші йому були потрібні як повітря і вже за кілька годин отримав повідомлення про надходження 5000 грн. на картку. Як і личить порядному чоловіку, відразу виконав обіцянку – 3500 грн. перерахував незнайомцям на їх банківську картку.

Після вдалої «оборудки» наш герой ще близько 7 разів повторив залив коштів на картку та задоволений результатом подався до відділення ломбарду викупати цінності. Яким було його здивування, а потім і розчарування, коли чоловіку повідомили, що всі його золоті прикраси продали через прострочення по кредиту. З гіркотою в серці та невимовними душевними стражданнями, Василь залишив приміщення фінансової установи.

За кілька тижнів пролонгування кредитів, зароблені на заливі кошти закінчилися. Одного дня чоловік отримав дзвінок з МФО з вимогою повернути прострочений кредит. «Який мікрозайм? Я не отримував у Вас позики! У мене всі зобов’язання зафіксовані в записнику» – це все що міг сказати приголомшений новиною чоловік. Оговтавшись від розмови він ще раз перевірив свої записи та, не знайшовши в переліку компаній МФО з якої телефонував незнайомець, залишив не хороші думки з впевненістю помилковості ситуації, яка склалася.

Проте, наступного дня дзвінки колекторів повторилися ще з двох мікрофінансових організацій. Співрозмовники виявилися більш настирні і навіть слухати не хотіли про якісь помилки та непорозуміння. Чоловіку в доступній формі пояснили, що борги потрібно повертати, а відмова від сплати кредиту – це ні що інше, як шахрайство. У якості підтвердження факту отримання кредиту, надіслали Василю його фото з паспортом в руках, яке він передавав шахраям зі схемою кредитного донорства та незнайомцям із заливу грошей на картку.

А коли чоловік запросив кредитний договір у МФО та побачив у ньому свій номер картки, всі уривки з минулого життя стали на свої місця. У Василя «відкрилися очі» на оточуючу реальність та прийшло розуміння участі у 2-х шахрайських схемах, коли надана ним інформація була використана для отримання невідомими кредитів на його ім’я. А по схемі заливу кредитні кошти перераховувались через його картку ним же самим і заперечувати факт отримання позики виявилось просто марною справою.

Чергове здивування чекало на нашого героя при зверненні до бюро кредитних історій за інформацією. Виявляється, що окрім його власних 15 мікрозаймів в кредитній історії чоловіка значилось ще стільки ж кредитів, які були отримані шахраями протягом останнього місяця. Загальна сума боргу, яка відображалась в кредитній історії – близько 200 тис. грн.

Наш герой в розпачі спробував позбутися небажаних дзвінків через перевірений спосіб пролонгування за рахунок нового кредиту МФО, проте у цій ситуації його спіткала невдача – серед більш ніж десятка нових мікрозаймів не знайшлося жодного, який би погодився видати кредит. Надмірне фінансове навантаження привело нашого героя до ситуації, з якою він всіляко не хотів миритися: «У мене позитивна кредитна історія! Я ж все виплачую вчасно», викрикував чоловік при розмові з працівником контакт-центру одного із МФО.

Зрозуміло, що ніхто його не хотів ні слухати, ні чути… Проблеми кожної людини – виключно його особисті проблеми. Звернення Василя в поліцію з приводу шахрайства невідомих осіб теж не дало результату, від чоловіка просто відмахнулись, відмовивши в прийнятті заяви через відсутність складу злочину.

Наступні кілька днів були найбільш складними в житті нашого героя: частота дзвінків колекторів зросла в кілька разів, а настирність співрозмовників посилювалась з кожним разом. Вмовляння Василя, що він влаштується на роботу та все поверне, ніхто навіть чути не хотів. «Перекредитуйтесь, візьміть кредит в іншій компанії, позичте у родичів, Ви що безхатченко?!» – стандартні фрази, які йому довелося почути.

Та от одного дня після повернення з чергового пошуку заробітків, дружина за вечерею запитала на рахунок заборгованості в мікрофінансовій компанії. Чоловік здогадався звідки інформація та спокійно відповів, що має 1 кредит в МФО, який довелося взяти для потреб сім’ї та планує найближчих кілька днів закрити. В цей момент, розуміння можливих наслідків поширення всієї правди, стримало подих нашого героя та змусило його серце битися швидше. Адреналін просто переповнював Василя.

Ще за кілька днів до чоловіка зателефонувала сестра із проханням пояснити зміст фотографій з його зображенням, які були розповсюджені в соціальній мережі Facebook. Як виявилось, працівники одного із мікрозаймів поширили серед знайомих фото нашого героя з простягнутою рукою та написом: «Допоможіть по 10 грн. на закриття кредитів». Після почутого та побаченого, гнів і душевні страждання переповнювали чоловіка. Бажання помститися незнайомцям поселилося в глибині душі Василя.

Наступного вечора героя очікувала не приємна подія: при поверненні чоловіка додому на порозі його зустріла знервована та заплакана дружина, яка й слова не могла промовити, просто дивилася йому в вічі. Видимий біль рідної людини та її глибокий погляд, який виїдав з середини, вмить перевернули світ чоловіка «з ніг на голову». Не хотілось ні пояснювати, не виправдовуватись, з’явилося лише бажання повернути час назад до того періоду, коли сімейне життя Василя нічого не затьмарювало, а визначення «мікрозайм» – було ні чим іншим, як частиною теоретичного курсу економіки в університеті.

В сімейній мовчанці пройшов весь вечір, а зранку наш герой знайшов записку на столі: «Сім’я – це в першу чергу довіра, проте як виявилось, тобі це слово чуже. Жодні відносини не побудуєш в середовищі замовчування, обману та відсторонення. Живи так, як вважаєш за правильне. P.S. На закладені золоті прикраси я не претендую, залиш собі, якщо є що залишати».

Всі надії та сподівання Василя побудувати міцну сім’ю, вмить розвіялися. Гірка правда розбила вщент ті теплі родинні відносини, які будувалися протягом кількох років. Спантеличений чоловік вже вдруге замислився з приводу доцільності життя на цьому світі. Лишився сам один, без роботи, без засобів для існування та ще й з боргами перед роботодавцем і трьома десятками мікрозаймів, більшість яких прострочені. І все це жахіття посилюється щоденним «телефонним терором» колекторів, які вимагають, залякують, погрожують…

Після кількох днів депресії, наш герой, зібравшись з останніми зусиллями, вирішив спробувати поборотися за існування та вибратися з «боргової ями». Василь погодився попрацювати не за спеціальністю – торговим агентом в супермаркеті. Низькооплачувана посада не потребувала особливих знань та умінь. Бажання працювати та комунікувати з людьми надавало чоловікові шанс заробити хоча б невеликі, але гроші. Проте телефон, який постійно розривався від телефонних дзвінків, постійно  нагадував Василю про кредиторів, які бажають повернути своє.

Тим не менше, чоловік прийняв для себе вольове рішення: сплатити всю суму боргу МФО змоги не буде, оскільки повертати проценти в ситуації коли вони нараховуються так, як ростуть «гриби після дощу» сенсу не має, це фактично гроші «на вітер». Він ніколи не зможе розрахуватися зі всіма кредиторами допоки заборгованість продовжує зростати. Тому при черговій розмові з колектором висунув свої вимоги: «Повернення тіла кредиту частинами протягом 6 місяців, або ж застосовуйте проти мене всі свої заходи, які не дадуть жодного результату, оскільки від дзвінків та погроз гроші не з’являться та оплати не пройдуть».

Зрозуміло, що вислуховувати чоловіка ніхто не став, колектори продовжували психологічно «тиснути» на Василя, змушуючи його мало не йти на пограбування. Наш герой не опускав руки: підготував та розіслав всім фінансовим установам письмові звернення з описом трагічності ситуації, яка склалася та пропозицією погашення кредиту за умови списання частини боргу. Виходу не було, останній шанс в цій ситуації – знайти розуміння серед кредиторів та домовитися про індивідуальні умови погашення боргу.

Колектори не відступали, з кожним днем їх «пресинг» ставав все більш потужним: поспілкувавшись зі всіма родичами та сусідами, почали телефонувати на роботу. Василь вже втомився виправдовуватись, проте кожного разу знаходив правильні слова, щоб пояснити оточуючим складність своєї ситуації та розповісти про ті зусилля, які він прикладає для виходу з кредитної залежності.

Рекомендуємо прочитати – “Як колектори знаходять номера телефонів? Чи можливо захиститися?”

Наполегливість в роботі нашого героя не пройшла безслідно, результати праці Василя оцінило керівництво компанії та запропонувало перехід на більш кваліфіковану та краще оплачувану посаду. А ще за тиждень чоловік отримав 2 згоди від МФО на реструктуризацію боргу на запрошених умовах. Таким чином, більшу частину заробітної плати чоловік почав віддавати на погашення мікрозаймів та компенсацію збитків попередньому роботодавцю, проте його радості не було меж: він вперше почав позбавлятися боргового тягаря. Нехай повільно, не так як хотілося, але це був реальний здобуток Василя після півроку поневірянь!

На даний час наш герой вже закрив трохи більше половини мікрозаймів після списання кредиторами частини боргу, і він впевнений, що вирішить свою проблему найближчі кілька місяців. Терпіння йому не позичати та й витримки і загартування в складних умовах у Василя більш ніж достатньо.

Чоловік зрозумів одне: безвихідних ситуацій не буває, головне розуміння та усвідомлення проблеми, а не уникання чи ухилення від її вирішення. Прикладені зусилля для виходу з боргової ями – це як інтенсивна терапія при правильно поставленому діагнозі: важливо чи бореться пацієнт за життя…

p.s. Поділіться своєю життєвою історією в коментарях, а ми спільно спробуємо знайти вихід зі складної ситуації.